Економіка розвитку

Цифрові компетентності та людський капітал для сталого економічного розвитку

Метою цього дослідження було визначити, як цифрові компетентності та цифровий людський капітал сприяють сталому економічному розвитку через вплив на продуктивність, конкурентоспроможність, інноваційний потенціал, трансформацію ринку праці та довгострокову економічну стійкість. Матеріалами дослідження слугували відкриті дані й аналітичні звіти, опубліковані європейськими та міжнародними інституціями, зокрема джерела, присвячені цифровим навичкам, упровадженню штучного інтелекту, трансформації ринку праці та цифровому розвитку. Методологічна основа дослідження включала порівняльний аналіз, синтез інституційних і статистичних даних, структурний аналіз тенденцій ринку праці, розрахунок розривів у цифрових навичках і нормалізованих показників, сценарний аналіз, а також матрицю сильних і слабких сторін, можливостей і загроз. Результати засвідчили, що цифрові компетентності впливають на сталий розвиток через зростання продуктивності, посилення інноваційного потенціалу, економічну інклюзію, адаптивність ринку праці та інституційну стійкість. Особливу увагу було приділено оцінюванню цифрової трансформації України порівняно з Європейським Союзом та визначенню стратегічних пріоритетів політики, здатних зміцнити цифровий людський капітал у контексті європейської інтеграції та повоєнного економічного відновлення. Порівняльний аналіз показав, що Україна наближається до середнього рівня Європейського Союзу за базовими цифровими навичками, проте все ще стикається зі значними ризиками, пов’язаними з нерівномірним доступом, міграцією кваліфікованих працівників, недостатньою грамотністю у сфері штучного інтелекту та застарілими освітніми програмами. Розширене кількісне оцінювання показало, що за умови збереження тенденції 2021-2025 років до 2030 року частка дорослого населення України, яке володіє щонайменше базовими цифровими навичками, може становити лише близько 64,4 %, що на 15,6 відсоткового пункту нижче рекомендованого цільового показника. У статті обґрунтовано, що стратегія розвитку цифрового людського капіталу України має поєднувати навчання впродовж життя, грамотність у роботі з даними, грамотність у сфері штучного інтелекту, STEM-освіту, цифрову інклюзію та розумну регіональну політику. Практична цінність дослідження полягає в запропонованій концептуальній основі для поєднання цифрових компетентностей із продуктивністю, конкурентоспроможністю та політикою відновлення

перекваліфікація робочої сили; ШІ-грамотність; грамотність щодо даних; цифрова інклюзія; розумна економіка; зростання продуктивності