Отримано 15.04.2026, Доопрацьовано 23.07.2026, Прийнято 01.09.2026 Опубліковано 02.10.2026
Цифрова трансформація малих підприємств, що ґрунтується на аналітиці, стала центральним інструментом їхнього зростання, однак концептуальні основи, які її описують, майже повністю були розроблені на основі діяльності підприємств у розвинених країнах, де середовище забезпечує більшість активів, необхідних для аналітики. Останні статистичні дані засвідчили, що протягом останнього десятиліття у країнах, що розвиваються, швидко поширювалися підключення до цифрових мереж і цифрові платежі, тоді як системи даних, аналітичні навички та надійна інфраструктура останньої милі – ні. Унаслідок цього малі підприємства опинилися під впливом рекомендацій щодо трансформації, які їхнє інституційне середовище не здатне підтримати. Метою дослідження було розробити концептуальну основу, яка пояснювала б цифрову трансформацію малих підприємств у країнах, що розвиваються, на основі аналітики як послідовну інтерналізацію комплементарних активів, які навколишнє інституційне середовище не змогло забезпечити. Дослідження було проведене у форматі критичного огляду з метою розвитку теорії. Теоретичне ядро було сформоване на основі фундаментальних праць щодо комплементарних активів, абсорбційної спроможності, динамічних спроможностей та інституційних прогалин, а база сучасних доказів за результатами структурованого пошуку в наукових базах даних за 2020-2026 роки, переважно з обмеженням до рецензованих видань і провідних міжнародних статистичних звітів. Формуванню концептуальної основи сприяли чотири аналітичні етапи: картування обмежень, визначення класів комплементарних активів, формулювання основного принципу та визначення траєкторії. У результаті аналізу було виокремлено чотири класи відсутніх комплементарних активів, а саме інформаційні, активи людського капіталу, організаційні та інфраструктурні, і визначено відповідний механізм їхньої інтерналізації: самоінструменталізацію, нарощування абсорбційної спроможності, мінімальне спільне винахідництво та технологічний стрибок. Узагальнення дало змогу сформулювати принцип визначального комплементарного активу, відповідно до якого темп і форма трансформації визначаються не технологічними амбіціями, а найдефіцитнішим комплементарним активом, а також циклічну траєкторію, за якою визначальний комплементарний актив змінюється в міру усунення дефіциту кожного з активів. Запропонована концептуальна основа надає менеджерам діагностичний порядок дій, а політикам – термінологічний інструментарій на рівні підприємства для цілеспрямованого формування заходів на рівні екосистеми. Усі приклади є гіпотетичними, і емпіричні дані не наводилися
абсорбційна спроможність; динамічні спроможності; самоінструменталізація; технологічний стрибок; інституційні прогалини; комплементарні активи; дифузія технологій