Економіка розвитку

Актуальні проблеми глобальної економіки охорони здоров’я: фінансування, справедливість та стійкість (огляд літератури)

Метою цього дослідження було узагальнити та критично оцінити сучасні напрямки фінансування охорони здоров’я у світі, визначити основні точки протиріччя між ефективністю та справедливістю, а також проаналізувати, як кліматичні зміни та ризик пандемій вплинули на переорієнтацію політики фінансування. Дослідження ґрунтувалося на наративному узагальненні 42 наукових джерел, опублікованих переважно в період з 2010 по 2026 роки, серед яких – аналітичні звіти, систематичні огляди та емпіричні дослідження, індексовані в провідних бібліографічних базах даних, а також кілька українських праць, присвячених реформі фінансування, неформальним платежам та ефективності системи. Аналіз літератури показав, що приблизно 4,5 мільярда людей досі не мають повного доступу до базових медичних послуг, що реформи, орієнтовані на ефективність, можуть поглибити соціально-економічну нерівність у системах, де домінує приватний сектор, а також що фінансування заходів з підготовки до пандемій є недостатнім і географічно незбалансованим: на Африку припадає близько 70 % загального обсягу фінансування заходів з підготовки, незважаючи на те, що цей регіон несе непропорційно велику частку відповідного ризику. Інноваційні інструменти фінансування, запроваджені у період з 2002 по 2015 рік, дозволили залучити приблизно 8,9 млрд доларів США – це незначна частка загальної допомоги на розвиток у сфері охорони здоров’я, яка спрямовувалася переважно на програми вакцинації та боротьби з інфекційними захворюваннями, а не на зміцнення системи. Фінансування заходів у сфері зміни клімату дедалі частіше розглядається як інструмент фінансування охорони здоров’я, а не суто екологічний інструмент, тоді як країнам з низьким та нижчим середнім рівнем доходу доведеться виділяти приблизно 37 % та 9 % від загальних витрат на охорону здоров’я, щоб досягти глобальних цілей щодо готовності до пандемій за нинішніх моделей фінансування. Українські публікації висвітлюють схожі проблеми: неформальні платежі, недостатнє фінансування відносно ВВП, а також модель фінансування після реформи, яка все ще проходить випробування на здатність поєднувати конкуренцію між постачальниками послуг із рівним доступом. У підсумку, головним викликом для економіки глобального здоров’я є вже не витрати на охорону здоров’я, а те, наскільки архітектура фінансування, інституційна спроможність та механізми управління відповідають умовам, у яких вони функціонують

загальне медичне охоплення; фінансування охорони здоров’я; компроміс справедливість-ефективність; фінансування пандемічної готовності; кліматичне фінансування; стійкість медичної системи