Отримано 05.11.2025, Доопрацьовано 01.04.2026, Прийнято 19.05.2026 Опубліковано 29.06.2026
Економічна нерівність є однією з ключових глобальних проблем, а в Україні її оцінювання ускладнюється методологічними розбіжностями, пострадянською інституційною специфікою та безпрецедентними перерозподільними наслідками повномасштабної війни, що розпочалася у 2022 році. Метою дослідження було оцінити динаміку нерівності доходів в Україні за 1990-2025 роки шляхом системного порівняння альтернативних джерел даних та міжнародного бенчмаркінгу щодо країн подібного інституційного типу. Методологічна рамка поєднувала аналітичну категорію «розрив нерівності», однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) із пост-хок тестом Тьюкі HSD, моделі панельних даних Pooled OLS, Fixed Effects і Random Effects, а також тест Гаусмана для вибору моделі. Аналіз виявив статистично значущу міжгрупову типологію країн за розривом нерівності (F = 51,59; p < 0,001), у межах якої Україна (0,163) належала до пострадянської групи разом із Грузією (0,211) та Молдовою (0,185). Перевірка гіпотези Кузнеця показала, що крос-країнова інвертована U-крива (Pooled OLS, пік при ВВП ≈ 10 452 дол. США) не підтверджується при врахуванні панельної структури даних: модель Random Effects, обрана за тестом Гаусмана, виявила U-подібний (антикузнецівський) зв’язок із мінімумом при ВВП ≈ 21 288 дол. США. Коефіцієнт Джині в Україні зріс з 0,25 (2020) до 0,50 (2025), а декомпозиція показала асиметричне падіння трудових доходів у нижньому квінтилі разом зі зростанням доходів верхніх децилів як ключовий канал цього шоку. Отримані результати дозволили позиціонувати українську ситуацію не як методологічну аномалію, а як прояв інституційних особливостей пострадянського простору, що потребує системних реформ детінізації економіки та прогресивного оподаткування активів у межах повоєнного відновлення
нерівність доходів; коефіцієнт Джині; прихована нерівність; DINA; гіпотеза Кузнеця; тіньова економіка; частка праці в доходах