Отримано 22.09.2025, Доопрацьовано 14.11.2025, Прийнято 23.12.2025
Мета дослідження полягала в науковому обґрунтуванні економічної доцільності міграції гібридних економічних проектів на технологічні рішення Інтернету речей та виявленні умов, за яких така міграція забезпечує стійкий економічний ефект. Методологічна основа включала порівняльно-економічний, структурно-динамічний і сценарний аналіз, оцінку чутливості та фінансове моделювання, засноване на розрахунку чистої приведеної вартості, рівня рентабельності інвестицій, сукупної вартості володіння та інтегрального показника економічної ефективності. Емпірична база охоплювала дані логістичного, аграрного та промислового сегментів Азербайджану за 2021-2025 роки. Результати показали, що цифровізація забезпечує зростання економічних вигод і стабілізацію потоків доходів у всіх досліджуваних секторах. У логістиці впровадження технологій Інтернету речей знижує операційні затримки на 43 % і зменшує транзакційні витрати на 17 %, забезпечуючи значне зростання рентабельності. В аграрному секторі застосування сенсорних систем знижує експлуатаційні витрати на 18,8 % і ризикові витрати на 17,4 %, що зменшує сукупну вартість володіння на 12,7 %. У промисловості модернізація підвищує середньорічні доходи до 162 тис. манатів при зниженні сукупних витрат до 298 тис. манатів, формуючи максимальну чисту приведену вартість в оптимістичному сценарії. Інтегральна модель економічної ефективності показала міжгалузеві відмінності: логістика демонструє найбільш стабільні результати, тоді як промисловість має найбільший потенціал, але залишається чутливою до вартості капіталу та рівня цифрових ризиків. Отримані результати підтверджують, що економічна ефективність цифрової міграції досягається при зниженні експлуатаційних витрат, зменшенні ризиків, зростанні вигод і дотриманні вимог архітектурної сумісності цифрових систем. Практична значущість дослідження полягає в тому, що виявлені залежності дозволяють формувати економічно обґрунтовані сценарії впровадження Інтернету речей у ключових галузях Азербайджану і більш точно прогнозувати очікувані ефекти при різних рівнях витрат і технологічних умов
цифровізація; експлуатаційні витрати; енергоефективність; ставка дисконтування; цифрові ризики; аналіз чутливості