Отримано 11.06.2025, Доопрацьовано 30.10.2025, Прийнято 23.12.2025
Метою цього дослідження було оцінити сукупну факторну продуктивність Таїланду та проаналізувати вплив ефективності фінансового посередництва на неї у період 2001-2024 років. Ефективність фінансового посередництва у дослідженні вимірювалася за допомогою трьох показників: процентної маржі, частки кредитування бізнес-сектору та рівня проблемних кредитів. Для розрахунку темпів зростання сукупної факторної продуктивності застосовано метод обліку зростання, тоді як модель авторегресії з розподіленими лагами використано для оцінювання впливу ефективності фінансового посередництва. Отримані результати свідчать, що зростання сукупної факторної продуктивності в Таїланді впродовж досліджуваного періоду було нестабільним, із кількома роками від’ємної динаміки, а середній річний темп зростання становив лише 0,15 %. Довгострокові оцінки моделі авторегресії з розподіленими лагами показали, що ефективність фінансового посередництва істотно впливає на зростання сукупної факторної продуктивності: кредитування бізнес-сектору має позитивний вплив, тоді як проблемні кредити негативний. Водночас процентна маржа не чинить значущого довгострокового вплив. У короткостроковому періоді результати також підтвердили, що зростання сукупної факторної продуктивності суттєво визначається ефективністю фінансового посередництва. Зокрема, зміна обсягів кредитування бізнес-сектору позитивно впливає на зміну темпів зростання сукупної факторної продуктивності, тоді як зміна процентної маржі має негативний ефект. Разом із тим зміна рівня проблемних кредитів не чинить впливу на зміну темпів зростання сукупної факторної продуктивності у короткостроковому періоді. Отримані результати мають практичне значення для формування політики покращення розподілу кредитних ресурсів та підтримки продуктивно орієнтованого економічного зростання
економічне зростання; макроекономічна результативність; ефективність; процентна маржа; кредитування; проблемні кредити