Економіка розвитку

Інтегрована оцінка економічної вразливості в Європейському Союзі: багатокритеріальний підхід чутливості-адаптивності (2000-2023)

Зі збільшенням частоти та масштабів глобальних потрясінь (фінансові кризи, пандемії, геополітичні конфлікти) традиційні макроекономічні показники виявляються недостатніми для оцінки того, як національні економіки реагують на зовнішні потрясіння та відновлюються після них. Існує нагальна потреба у розробці комплексного інструменту, який одночасно враховує чутливість економік до потрясінь та їхню здатність до адаптації. Метою дослідження було розроблення та застосування інтегрованого індексу економічної вразливості для країн Європейського Союзу за період 2000-2023 рр. з ціллю всебічної оцінки їхніх структурних слабкостей. Для досягнення цієї мети було використано багатофакторну модель чутливості-адаптивності, що поєднує 29 макроекономічних показників з реального, фінансового, державного та зовнішнього секторів. Для підвищення об’єктивності оцінки було застосовано методи множинної об’єктивної ваги, включаючи індекси ентропії, CRITIC та Джині. Було розроблено новий підхід до оцінки, який кількісно відображає здатність економіки до самовідновлення та гнучкості, на відміну від моделей із фіксованими вагами. Було виявлено значну неоднорідність рівнів економічної вразливості та стійкості серед європейських країн, що зумовлено структурними та макроекономічними факторами. Зокрема, Нідерланди, Німеччина та Естонія демонструють нижчу вразливість завдяки диверсифікації промисловості та стійкості фінансового сектору, тоді як Румунія, Греція та Італія є найбільш вразливими. Ключовими системними чинниками вразливості визначено баланс поточного рахунку, динаміку зовнішньої торгівлі, додану вартість промисловості та капіталізацію банківського сектору, які послідовно домінують у всіх об’єктивних методах зважування. Було підтверджено важливу роль інтеграції декількох методів зважування для забезпечення надійної та нюансованої оцінки вразливості в неоднорідних економіках. Результати дослідження надають експертам (державним органам, міжнародним організаціям) практичні рекомендації щодо розробки контекстно-орієнтованих стратегій для зменшення системних ризиків та підвищення довгострокової стійкості реального сектору

фінансова нестабільність; економічна стійкість; система реагування та гнучкості; композитний індекс; структурний ризик