Отримано 04.03.2025, Доопрацьовано 14.05.2025, Прийнято 27.06.2025
Хоча мікрокредитування широко вивчається в різних глобальних контекстах, дослідження його конкретного впливу в Албанії залишається обмеженим. У цьому дослідженні проаналізовано вплив мікрокредитування на економічне зростання в Албанії за період 2013-2023 років. Дані, отримані від Світового банку та Банку Албанії, були проаналізовані за допомогою лінійної регресійної моделі для кількісної оцінки зв’язку між рівнем мікрокредитування та зростанням реального валового внутрішнього продукту в Албанії. Результати регресії показали сильний позитивний зв’язок, що підкреслює важливість доступного мікрокредитування як економічного рушія. Період 2013-2023 років відзначився збільшенням обсягів мікрокредитування в мільйонах євро, а також кількості позичальників, що свідчить про зростання популярності цієї опції в Албанії. Представлені результати мають політичне значення, оскільки припускають, що розширення доступу до мікрокредитування може сприяти досягненню цілей економічного зростання Албанії шляхом створення нових підприємств, робочих місць і підвищення економічної продуктивності. На основі порівняльного аналізу отриманих результатів і раніше проведених досліджень було рекомендовано розширити доступ до мікрофінансування за допомогою нормативно-правових актів, що сприяють розширенню мікрокредитних послуг, податкових пільг або партнерства з міжнародними організаціями. Також було рекомендовано підвищити рівень справедливості шляхом надання рівного доступу до варіантів фінансування для всіх груп населення, включаючи жінок та підприємців з числа меншин. Хоча це дослідження показало сильний взаємозв’язок, необхідні подальші дослідження для встановлення причинно-наслідкового зв’язку та вивчення додаткових факторів, що впливають на зростання валового внутрішнього продукту. Загалом, дослідження підкреслило необхідність підтримки фінансової політики та постійних досліджень для оптимізації ролі мікрокредитування у сталому розвитку
зростання валового внутрішнього продукту; скорочення бідності; прийняття інвестиційних рішень; рівність доходів; можливості працевлаштування; маргіналізовані верстви населення