Українська
Отримано 28.06.2024, Доопрацьовано 31.10.2024, Прийнято 17.12.2024
Метою дослідження було проаналізувати конкурентоспроможність європейських країн між собою за рівнем соціально-економічного розвитку. До аналізу було включено 27 країн Європейського Союзу. Як основний показник економічного розвитку країни для аналізу було обрано реальний валовий внутрішній продукт на душу населення. Як основний показник соціального розвитку – агрегований індекс людського розвитку. Для визначення рівня конкурентоспроможності кожної країни використовувалася двовимірна матриця, в основу якої покладено розрахунок інтегральних показників реального валового внутрішнього продукту на душу населення та Індексу людського розвитку в динаміці за період 2013-2022 рр. Дослідження конкурентоспроможності дозволило розробити дев’ять квадрантів двовимірної матриці, кожен із яких описує конкурентну позицію європейської країни. Такі країни, як Німеччина, Франція та Італія, хоч і мали високі абсолютні показники як у 2013, так і в 2023 році, але динаміка покращення таких показників значно нижча порівняно з рештою європейських країн. Деякі країни в динаміці мають кращий розвиток економічних показників, ніж соціальних, як, наприклад, Угорщина та Болгарія. Єдиною країною, де темпи соціального розвитку переважають над темпами економічного розвитку, є Люксембург. Інші 16 країн Європейського Союзу займають середні позиції конкурентоспроможності, що свідчить про їх поступовий розвиток із низькими темпами. Хорватія, Литва, Польща, Кіпр та Мальта є країнами зі сталою конкурентоспроможністю, які протягом 2013-2023 років найбільш ефективно використовували наявні ресурси та потенціал як для соціального, так і для економічного розвитку. Отримані результати будуть корисними для фахівців, які розробляють національні конкурентні стратегії та програми, оскільки за результатами аналізу було отримано 10-річну картину сталої конкурентоспроможності кожної європейської країни
двовимірна матриця; інтегральний показник; якість життя; динаміка змін; стале зростання
[1] Chornyi, R.S., & Chorna, N.P. (2017). The impact of modern globalization processes on innovative development of labor potential. Ikonomicheski Izsledvania, 26(6), 17-29.
[2] Čular, G., & Grbeša, M. (2020). Croatia. In V. Hloušek & P. Kaniok (Eds.), The European Parliament election of 2019 in East-Central Europe: Second-order euroscepticism (pp. 39-60). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-40858-9_3.
[3] Dasic, B., Devic, Z., Denic, N., Zlatkovic, D., Ilic, I.D., Cao, Y., Jermsittiparsert, K., & Le, H.V. (2020). Human development index in a context of human development: Review on the western Balkans countries. Brain and Behavior, 10(9), article number e01755. doi: 10.1002/brb3.1755.
[4] De Castro Placido, A.A., & Hwang, S. (2019). Evaluating Philippine’s economic development in 2010 and 2015: Utilizing global competitive index, human development index and environmental performance index. Korean Social Science Journal, 46(1), 77-98.
[5] Dědeček, R., & Dudzich, V. (2022). Exploring the limitations of GDP per capita as an indicator of economic development: A cross-country perspective. Review of Economic Perspectives, 22(3), 193-217. doi: 10.2478/revecp-2022-0009.
[6] Diebolt, C., & Hippe, R. (2019). The long-run impact of human capital on innovation and economic development in the regions of Europe. Applied Economics, 51(5), 542-563. doi: 10.1080/00036846.2018.1495820.
[7] Dykha, M., Lukianova, V., Polozova, V., Pylypiak, O., & Ivanov, M. (2024). Transformation of Ukraine’s socio-economic development in the context of global turbulence and war: Challenges and opportunities. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 11(2), 30-41. doi: 10.52566/msu-econ2.2024.30.
[8] Elistia, E., & Syahzuni, B.A. (2018). The correlation of the human development index (HDI) towards economic growth (GDP per capita) in 10 ASEAN member countries. Journal of Humanities and Social Studies, 2(2), 40-46. doi: 10.33751/jhss.v2i2.949.
[9] Formánek, T. (2019). GDP per capita in selected EU countries: Economic growth factors and spatio-temporal interactions examined at the NUTS2 level. Journal of International Studies, 12(1), 119-133. doi: 10.14254/2071-8330.2019/12-1/8.
[10] Gross domestic product (GDP) of European Union member states in 2023. (2024). Retrieved from https://www.statista.com/statistics/1373346/eu-gdp-member-states-2022/.
[11] Hamid, E.S. (2019). Human development index and the forming factors: The effect of global competitiveness index in ten ASEAN countries. Journal of International Business and Economics, 7(2), 74-81. doi: 10.15640/jibe.v7n2a7.
[12] Han, J.-S., & Lee, J.-W. (2020). Demographic change, human capital, and economic growth in Korea. Japan and the World Economy, 53, article number 100984. doi: 10.1016/j.japwor.2019.100984.
[13] Migała-Warchoł, A., & Sobolewski, M. (2020). The influence of the economic situation on the socio-economic development in the European Union countries by means of the modified HDI index. In Proceedings of the 3rd annual conference technology transfer: Innovative solutions in social sciences and humanities (pp. 28-31). Tallinn: Scientific Route OÜ. doi: 10.21303/2613-5647.2020.001296.
[14] Mirghaderi, S.-H., & Mohit-Ghiri, Z. (2019). Measuring sustainable development: Linear regression approach. International Journal of Sustainable Development, 22(1/2), 110-122. doi: 10.1504/IJSD.2019.104736.
[15] Moshensky, S. (2024). Economic challenges and GDP dynamics in Ukraine from 1991 to 2023: Analysis of growth and recessions. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 11(2), 51-64. doi: 10.52566/msu-econ2.2024.51.
[16] Nuralina, K., Baizholova, R., Aleksandrova, N., Konstantinov, V., & Biryukov, A. (2023). Socio-economic development of countries based on the composite country development index (CCDI). Regional Sustainability, 4(2), 115-128. doi: 10.1016/j.regsus.2023.03.005.
[17] Pelinescu, E., Pauna, C., Saman, C., & Diaconescu, T. (2019). Human capital, innovation and economic growth in the EU countries. Romanian Journal of Economic Forecasting, 22(4), 160-173.
[18] Pylypenko, H.M., Pylypenko, Yu.I., Dubiei, Yu.V., Solianyk, L.G., Pazynich, Yu.M., Buketov, V., Smoliński, A., & Magdziarczyk, M. (2023). Social capital as a factor of innovative development. Journal of Open Innovation Technology Market and Complexity, 9(3), article number 100118. doi: 10.1016/j.joitmc.2023.100118.
[19] Rahim, S., Murshed, M., Umarbeyli, S., Kirikkaleli, D., Ahmad, M., Tufail, M., & Wahab, S. (2021). Do natural resources abundance and human capital development promote economic growth? A study on the resource curse hypothesis in Next Eleven countries. Resources Environment and Sustainability, 4, article number 100018. doi: 10.1016/j.resenv.2021.100018.
[20] Rajnoha, R., & Lesnikova, P. (2022). Sustainable competitiveness: How does global competitiveness index relate to economic performance accompanied by the sustainable development? Journal of Competitiveness, 14(1), 136-154. doi: 10.7441/joc.2022.01.08.
[21] Real GDP per capita. (2024). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/product/page/SDG_08_10.
[22] Runtunuwu, P.C.H. (2020). Analysis of macroeconomic indicators and it’s effect on human development index (HDI). Society, 8(2), 596-610. doi: 10.33019/society.v8i2.246.
[23] Simionescu, M., Pelinescu, E., Khouri, S., & Bilan, S. (2021). The main drivers of competitiveness in the EU-28 countries. Journal of Competitiveness, 13(1), 129-145. doi: 10.7441/joc.2021.01.08.
[24] Širá, E., Vavrek, R., Vozárová, I.K., & Kotulič, R. (2020). Knowledge economy indicators and their impact on the sustainable competitiveness of the EU countries. Sustainability, 12(10), article number 4172. doi: 10.3390/su12104172.
[25] Spytska, L. (2023a). Prohibition in the USA, the USSR, and the UAE: Ideological and procedural differences, causes of failures or successes. Novum Jus, 17(3), 67-92. doi: 10.14718/NovumJus.2023.17.3.3.
[26] Spytska, L. (2023b). Prospects for the legalization of cryptocurrency in Ukraine, based on the experience of other countries. Social and Legal Studios, 6(4), 226-232. doi: 10.32518/sals4.2023.226.
[27] Stychynska, A. (2023). Choosing the civilisational path of modern society in post-Soviet countries based on European values of quality of life. European Chronicle, 8(2), 26-37. doi: 10.59430/euch/2.2023.26.
[28] Tunsi, W., & Alidrisi, H. (2023). The innovation-based human development index using PROMETHEE II: The context of G8 countries. Sustainability, 15(14), article number 11373. doi: 10.3390/su151411373.
[29] United Nations Development Programme. (2014). Human development report 2014. Sustaining human progress: Reducing vulnerabilities and building resilience. Washington: Communications Development Incorporated.
[30] United Nations Development Programme. (2024). Human development report 2023-24: Breaking the gridlock: Reimagining cooperation in a polarized world. New York: UNDP.
[31] Xu, Y., & Li, A. (2020). The relationship between innovative human capital and interprovincial economic growth based on panel data model and spatial econometrics. Journal of Computational and Applied Mathematics, 365, article number 112381. doi: 10.1016/j.cam.2019.112381.
[32] Younis, F., & Chaudhary, M.A. (2019). Sustainable development: economic, social, and environmental sustainability in Asian economies. Forman Journal of Economic Studies, 15, 87-114.
[33] Zallé, O. (2019). Natural resources and economic growth in Africa: The role of institutional quality and human capital. Resources Policy, 62, 616-624. doi: 10.1016/j.resourpol.2018.11.009.
English