English
Cherkashyna, T.
(2022).
Taxonomic analysis of income inequality in the EU countries.
Economics of Development,
21(4),
8-18.
https://doi.org/10.57111/econ.21(4).2022.8-18
Українська
Стаття
Таксономічний аналіз економічної нерівності населення в країнах Європейського Союзу
Отримано 23.09.2022, Доопрацьовано 02.11.2022, Прийнято 09.12.2022
Анотація
Проблема економічної нерівності населення є актуальною для усіх країн світу, однак особливість економічної нерівності в країнах ЄС полягає у диференціації нетрудових доходів, отриманих від володіння власністю, а також нерівномірному розподілі житлової та комерційної нерухомості. Тому аналіз економічної нерівності населення в країнах ЄС є актуальним науково-практичним завданням. Метою даного дослідження було визначення ступеня економічної нерівності та оптимальної норми диференціації доходів населення в країнах ЄС, а також розробка на цій основі заходів щодо зниження ступеня майнової нерівності в країнах цього регіону. Для досягнення поставленої мети було використано метод таксономії, а також загальнонаукові методи (діалектику, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію). Для кількісного опису отриманих результатів використано факторно-критеріальну шкалу Харрінгтона, яка дала змогу розподілити 27 країн ЄС на три групи (кластери): країни з високим ступенем економічної нерівності (Болгарія Латвія, Литва); країни з середнім ступенем економічної нерівності (Австрія, Бельгія, Греція, Іспанія, Італія, Кіпр, Люксембург, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Угорщина, Хорватія, Фінляндія, Франція, Швеція); країни з низьким ступенем економічної нерівності (Данія, Естонія, Ірландія, Мальта, Нідерланди, Словаччина, Словенія, Чехія). Для зменшення економічної нерівності населення в країнах третьої групи запропоновано такі заходи: стимулювання внутрішніх і зовнішніх інвестицій; забезпечення високої дохідності фінансових активів на державному рівні; створення більш сприятливих умов для розвитку промисловості та підвищення оплати праці найманих працівників у цій галузі. Одержані результати становлять науково-практичну цінність для удосконалення економічної політики країн Північної та Східної Європи та можуть бути використані у подальших теоретичних дослідженнях проблем економічної нерівності населення в країнах даного регіону та для конкретизації прикладних заходів зменшення економічної нерівності в Болгарії, Латвії та Литві
Ключові слова:
майнова нерівність, диференціація доходів, коефіцієнт Джині, коефіцієнт Палма, децільний коефіцієнт, метод таксономії
- 1 717 Переглядів
- Читати статтю
Використані джерела
[1] Official site of Global Wealth Report. (n.d.). Retrieved from https://worldwealthreport.com/.
[2] Official site of European Statistical Recovery Dashboard. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/data/database.
[3] Antonucci, L., & Corti, F. (2020). Inequalities in the European semester. Brussels: FEPS.
[4] Blanchet, T., Chancel, L., & Gethin, A. (2019). How unequal is Europe? Evidence from distributional national accounts (1980-2017). Working Papers, 6, 1-79.
[5] Kollurul, M., & Semenenko, T. (2021). Income inequalities in EU countries: Gini indicator analysis. Economics, 9(1), 125-142. doi: 10.2478/eoik-2021-0007.
[6] Rakauskienė, O.G., & Volodzkienė, L. (2017). The inequality of material living conditions in EU countries. Economics and Sociology, 10(1), 265-278. doi: 10.14254/2071- 789X.2017/10-1/19.
[7] Furceri, D., & Ostry, J. (2019). Robust determinants of income inequality. Oxford Review of Economic Policy, 35(3), 490-517. doi: 10.1093/oxrep/grz014.
[8] Clark, A., D’Ambrosio, C., & Lepinteur, A. (2021). The fall in income inequality during COVID-19 in four European countries. The Journal of Economic Inequality, 19, 489-507. doi: 10.1007/s10888-021-09499-2.
[9] Jones, C., & Kim, J. (2018). A Schumpeterian model of top income inequality. Journal of Political Economy, 126(5), 1785-1826.
[10] Kiss, L. (2020). Examination of agricultural income inequality in the European Union. Business Ethics and Leadership, 4(3), 36-45. doi: 10.21272/bel.4(3).36-45.2020.
[11] Darvas, Z. (2021). The unequal inequality impact of the COVID-19 pandemic. Retrieved from https://www.bruegel.org/sites/default/files/wp-content/uploads/2021/03/WP-2021-06_30032021.pdf.
[12] Darvas, Z. (2019). Why is it hard to reach the EU’s poverty target? Social Indicators Research, 141(3), 1081-1105. doi: 10.1007/s11205-018-1872-9.
[13] Soava, G., Mehedintu, A., & Sterpu, M. (2020). Relations between income inequalities, economic growth and poverty threshold: New evidences from EU countries panels. Technological and Economic Development of Economy, 26(2), 290-310. doi: 10.3846/tede.2019.11335.
[14] Cherkashyna, T. (2021). Clusterization of post-communist countries of the Central and Eastern Europe by income inequality level. Galician Economic Journal, 5(72), 41-52. doi: 10.33108/galicianvisnyk_tntu.
[15] Lockwood, E. (2021). The international political economy of global inequality. Review of International Political Economy, 28(2), 421-445. doi: 10.1080/09692290.2020.1775106.
[16] Palomino, J., Rodríguez, J., & Sebastián, R. (2020). Wage inequality and poverty effects of lock down and social distancing in Europe. INET Oxford Working Paper, 13, 1-51. doi: 10.1016/j.euroecorev.2020.103564.
[17] Picketty, T. (2020). Capital and ideology. Harvard: Belknap Press of Harvard University Press.
[18] Stilwell, F. (2019). The political economy of inequality. Oxford: Oxford Press.
[19] Savoia, F. (2020). Income inequality convergence across EU regions. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/228479/1/LIS-WP-760-Nov-2020.pdf.
[20] Syahnur, S., Frohberg, K.K., Ryu, D., & Diantimala, Y. (2021). Enriching the socio-economic inequality model by using alternative indices. Economics and Sociology, 14(4), 47-72. doi: 10.14254/2071- 789X.2021/14-4/3.
[21] Stavytskyi, A., & Kozub, M. (2019). Modeling of income inequality in the European Union countries. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 4(205), 34-40. doi: 10.17721/1728-2667.2019/205-4/5.
[22] Markina, I., Kalinichenko, O., & Lesiuk, V. (2019). Economic inequality: World experience and feature in Ukraine. Bulletin of Berdyansk University of Management and Business, 2, 13-18. doi: 10.33783/1977-4167-2019-46-2-13-18.
[23] Medgyesi, M., & Tóth I.G. (2021). Income, wealth, employment, and beyond. In Europe’s income, wealth, consumption, and inequality (pp. 177-195). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197545706.003.0005.
[24] Kuhn, M., Schularick, M., & Steins, U. (2020). Income and wealth inequality in America, (1949-2016). Journal of Political Econоmy, 128(9), 3469-3519. doi: 10.1086/708815.
[25] Brzeziński, M. (2017). Is high inequality an issue in Poland? Retrieved from https://ibs.org.pl/app/uploads/2017/06/IBS_Policy_Paper_01_2017_en.pdf.
[26] Kryvenko, N. (2022). Development of trade and economic relations of the BSEC countries. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 9(1), 9-23. doi: 10.52566/msu-econ.9(1).2022.9-23.
[27] Aliyev, T., & Aliyeva, Sh. (2022). Economic forecast of further development for oil suppliers to world markets against the background of the development of renewable energy sources. Scientific Horizons, 25(7), 123-132. doi: 10.48077/scihor.25(7).2022.123-132.
[28] Jensen, I. (2022). Analytical review of small farms of Ukraine registered as a natural person-entrepreneur of the 4th group: Influence of specific features of accounting and auditing on the dynamics of their development and decline as of 2021. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 9(1), 50-58. doi: 10.52566/msu-econ.9(1).2022.50-58.
[29] Cherevko, H., Tkachuk, V., Cherevko, I., Syrotyuk, H., & Syrotyuk, S. (2022). Solar energetics in Ukraine and the experience of the visegrad group countries. Scientific Horizons, 25(3), 85-97. doi: 10.48077/scihor.25(3).2022.85-97.