Українська
Отримано 19.04.2022, Доопрацьовано 27.05.2022, Прийнято 20.06.2022
Актуальність статті полягає у необхідності емпіричної перевірки теоретичних концепцій у нових економічних умовах, спричинених коронакризою. Метою статті є виявлення проявів макроекономічної нестабільності в період до та після пандемії та перевірка ефективності використання фіскальних інструментів регуляторної конкуренції у досягненні цілей стабілізаційної політики урядів країн із розвиненою економікою. В основу дослідження покладено категорії теоретичного та емпіричного рівнів пізнання. Використання методу аналізу, абстрагування та синтезу, індукції та дедукції, а також системно-структурного методу, методу ідеалізації дозволило виявити нові форми прояву феномена фіскальної регулятивної конкуренції та встановити її місце у реалізації урядових стабілізаційних та стимулюючих програм. Виявлено, що стимулювання економічної активності та збільшення чистого експорту за допомогою інструментів фіскального неопротекціонізму відбувається за рахунок одночасного збільшення зайнятості та зниження вартості товарів вітчизняного виробництва, що супроводжується зростанням відносних споживчих цін на імпортні товари. Використання методів економічного аналізу та математичного моделювання підтвердило гіпотезу про стимулюючий ефект фіскальної політики. На основі проведеного регресійного аналізу дії механізму фіскального каналу стабілізаційної політики розвинених країн, яким реалізовувався вплив на динаміку кон’юнктури в часовому періоді з 2018 по 2022 рік, було зроблено висновок щодо сили його імпульсу. Встановлено, що фіскальний канал менш чітко передає імпульс від зростання витрат (що фінансуються за рахунок кредитів) реальному сектору. Зроблено припущення, що у передачі сигналу він розсіюється. Встановлено, що у короткостроковій перспективі, за умов рецесії, фіскальний імпульс також викликає стрибка інфляції. За умов інфляційного тиску в США, Японії та Німеччині відбувається розворот до проведення більш жорсткої монетарної політики, що обмежує використання монетарних інструментів протидії рецесії і підвищує попит на використання фіскальних інструментів протидії рецесії
рецесія, фіскальна політика, макроекономічна політика, борг, інфляція, криза
[1] Schmitt-Grohe, S., Uribe, M., & Woodford, M. (2022). International macroeconomics: A modern approach. Princeton: Princeton University Press.
[2] Bean, C.R. (1985). Macroeconomic policy coordination: Theory and evidence. Recherches Economiques de Louvain, 51(3/4), 267-283. doi: 10.1017/S0770451800082634.
[3] Carlberger, M. (2005). International economic policy coordination. Berlin: Springer. doi: 10.1007/b138897.
[4] Panchenko, V., Reznikova, N., & Bulatova, O. (2020). Regulatory competition in the digital economy: New forms of protectionism. International Economic Policy, 1-2(32-33), 49-79. doi: 10.33111/iep.2020.32_33.03_eng.
[5] Reznikova, N. (2016). Debt levers of macroeconomic interdependence: Channels of the impact on economic growth. Investytsiyi: Praktyka ta Dosvid, 13, 5-11.
[6] Reznikova, N. (2016). Institutional actors of debt-based dependence: The role of credit rating agencies and international financial organizations. Investytsiyi: Praktyka ta Dosvid, 11, 5-9.
[7] Panchenko, V. (2018). Manifestations of neo-protectionism in the policy of economic patriotism: Analysis of contemporary practices of developed countries in stimulating economic growth. Investytsiyi: Praktyka ta Dosvid, 4, 27-32.
[8] Blanchard, O., & Perotti, R. (2002). An empirical characterization of the dynamic effects of changes in government spending and taxes on output. Quarterly Journal of Economics, 117(4), 1329-1368.
[9] Davig, T., & Leeper, E.M. (2005). Fluctuating macro policies and the fiscal theory. Cambridge: National bureau of economic research. doi: 10.3386/w11212.
[10] Afonso, A., & Sousa, R.M. (2009). Fiscal policy, housing and stock prices. Frankfurt am Main: European Central Bank.
[11] Afonso, A., & Strauch, R. (2007). Fiscal policy events and interest rate swap spreads: Some evidence from the EU. Journal of International Financial Markets, Institutions & Money, 17(3), 261-276. doi: 10.1016/j.intfin.2005.12.002.
[12] Chung, H., & Leeper, D. (2007). What has financed government debt? Cambridge: National bureau of economic research. doi: 10.2139/ssrn.1013405.
[13] Beetsma, R., & Jensen, H. (2005). Monetary and fiscal policy interactions in a micro-founded model of a Monetary Union. Journal of International Economics, 67, 320-352. doi: 10.1016/j.jinteco.2005.03.001.
[14] Demyanyuk, I. (2020). Dynamics of Ukrainian insurance market development through the prism of top-rating indicators of insurance companies. Scientific Horizons, 8(93), 57-64. doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-57-64.
[15] Bredemeier, Ch., Juessen, F., & Schabert, A. (2022). Why are fiscal multipliers moderate even under monetary accommodation? European Economic Review, 141, 1-56. doi: 10.1016/j.euroecorev.2021.103970.
[16] Leith, C., & Wren-Lewis, S. (2005). Fiscal stabilization policy and fiscal institutions. Oxford Review of Economic Policy, 21(4), 584-597. doi: 10.1093/oxrep/gri033.
[17] Levin, A., Onatski, A., Williams, J., & Williams, N. (2005). Monetary policy under uncertainty in micro-founded macroeconometric models. NBER Macroeconomics Annual, 20, 229-287.
[18] Sus, L., Sus, Yu., Sapatsinsky, M., & Cherepansky, S. (2020). NBU's influence on economic growth through bank capital regulations. Scientific Horizons, 8(93), 47-56. doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-47-56.
[19] Keynes, J.M. (1939). The process of capital formation. Economic Journal, 49(195), 569-574.
[20] Tovt, Т., & Drozd, N. (2019). Directions of application of crowd-technologies in the activities of enterprises. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 2(12), 80-85. doi: 10.31339/2313-8114-2019-2(12)-80-85.
[21] Rosa, B. (2020). Helicoptering money into Europe. The virtual credit card solution. Retrieved from https://www.ceps.eu/helicoptering-money-into-europe/.
[22] Bogdan, T. (2020). Fiscal stimulus or inhibition? Retrieved from https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/470830_fiskalne_stimulyuvannya_chi.html.
[23] EUROSTAT. National Accounts. (2022). Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/national-accounts/data/main-tables.
[24] OECD Data. Quarterly GDP. (2022). Retrieved from https://data.oecd.org/gdp/quarterly-gdp.htm.
[25] Ihnatyshyn, M., & Demian, Y. (2019). Business-Consulting as a Tool for Balancing Business Resources and Management Decisions at Enterprises. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 2(12), 62-66. doi: 10.31339/2313-8114-2019-2(12)-62-66.
English