Українська
Отримано 10.01.2022, Доопрацьовано 21.02.2022, Прийнято 15.03.2022
Актуальність дослідження полягає у розгляді трансмісійних каналів, якими реалізовувався вплив монетарної політики, яка здійснювалася урядами та центробанками США, Японії та Німеччини. Мета статті полягає в розгляді феномена монетарної пастки як окремого випадку непередбаченої макроекономічної реакції на стабілізаційну антикризову політику, що проводиться державою, яка покликана стимулювати економічну активність і сприяти зростанню сукупного випуску. У статті було визначено потенціал економічної теорії (з акцентом на Новому макроекономічному консенсусі) для висвітлення сучасної практики державної стабілізаційної політики з урахуванням нових історичних викликів, а також проведено моделювання впливу монетарних інструментів стабілізаційної політики на потенціал економічного відновлення США, Японії та Німеччини. Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження використовувалися наукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи аналізу, абстрагування та синтезу, індукції та дедукції, а також системно-структурний метод; гіпотетико- дедуктивний метод; метод ідеалізації; методи економіко-математичного моделювання Аналіз наслідків державної політики протидії спаду економічної ситуації в результаті пандемії COVID-19 дозволив провести її періодизацію та встановити, що стабілізаційні заходи на першому етапі мали переважно фіскальний характер, на другому етапі вони були орієнтовані на монетарне стримування волатильності цін. Регресійний експрес-аналіз зв’язків монетарних стимулів зі зміною ВВП та інфляції у США, Японії та Німеччині дозволив встановити, що вплив монетарних імпульсів на цінову стабільність проявляється на більш тривалому періоді часу та залежить від впливу багатьох факторів, серед яких коливання цін, зміна номінальної заробітної плати, курсова динаміка та очікування економічних агентів
макроекономічна політика, монетарна політика, вертолітні гроші, центральний банк, економічне зростання, економічне відновлення, розвинені країни
[1] Arestis, Ph. (2009). New consensus macroeconomics: A critical appraisal. Retrieved from https://www.levyinstitute.org/pubs/wp_564.pdf.
[2] Goodfriend, M. (2007). How the world achieved consensus on monetary policy. Journal of Economic Perspectives, 21(4), 47-68. doi: 10.1257/jep.21.4.47.
[3] Adolfson, M., Laséen, S., Jesper, L., & Villani, M. (2007). RAMSES: A new general equilibrium model for monetary policy analysis. Sveriges Riskbank Economic Review, 2, 5-39.
[4] Woodford, M. (1999). Revolution and evolution in twentieth century macroeconomics. Retrieved from http://www.columbia.edu/~mw2230/macro20C.pdf.
[5] Dias, M.H.A., Teixeira, A.M., & Dias, J. (2013). New macroeconomic consensus and inflation targeting: Monetary Policy Committee directors’ turnover in Brazil. Economia, 14(3-4), 158-170. doi: 10.1016/j.econ.2013.10.002.
[6] Kim, S., & Mehrotra, A. (2016). Maintaining price and financial stability by monetary and macroprudential policy – evidence from Asia and the Pacific. BIS Papers, 88, 17-28.
[7] Hall, R.E., & Reis, R. (2017). Achieving price stability by manipulating the Central Bank’s payment on reserves. Retrieved from https://www.frbsf.org/wp-content/uploads/sites/4/Hall_Reis.pdf.
[8] Criste, A., & Lupu, I. (2014). The central bank policy between the price stability objective and promoting financial stability. Procedia Economics and Finance, 8, 219-225. doi: 10.1016/S2212-5671(14)00084-7.
[9] Peersman, G., & Smets, F. (2003). The monetary transmission mechanism in the euro area: evidence from VAR analysis. In Monetary Policy Transmission in the Euro Area (рр. 36-55). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511492372.004.
[10] Nelson, E. (2002). Direct effects of base money on aggregate demand: Theory and evidence. Journal of Monetary Economics, 49, 687-708. doi: 10.1016/S0304-3932(02)00118-6.
[11] Canova, F., & De Nicoló, G. (2002). Monetary disturbances matter for business fluctuations in the G-7. Journal of Monetary Economics, 49, 1131-1159. doi: 10.1016/S0304-3932(02)00145-9.
[12] Blanchard, O., & Gali, L.J. (2007). Real wage rigidities and the new Keynesian model. Journal of Money, Credit and Banking, 39(1), 35-65. doi: 10.1111/j.1538-4616.2007.00015.x.
[13] Lenza, M., Pill, H., & Reichlin, L. (2010). Monetary policy in exceptional times. Economic Policy, 62, 295-340. doi: 10.1111/j.1468-0327.2010.00240.x.
[14] European Central Bank. (2011). The monetary policy of the ECB. Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/monetarypolicy2011en.pdf.
[15] OECD. (2020). Beyond growth: Towards a new economic approach: Report of the secretary general’s advisory group on a new growth narrative. Retrieved from https://www.oecd.org/governance/beyond-growth-33a25ba3-en.htm.
[16] Vidjakina, M., & Reznikova, N. (2012). Determinants of crisis shocks: Macroeconomic dimensions. Bulletin of Cherkasy State Technological University. Series: Economic Sciences, 33(II), 96-101. doi: 10.24025/2306-4420.2.32.2012.85732.
[17] Reznikova, N., & Ivashchenko, O. (2016). The role of monetary policy in attaining economic stability: The asymmetries of transmission mechanism. Economy and State, 3, 7-12.
[18] Reznikova, N., Ivashchenko, O., & Kurbala, N. (2020). Identifiers of developed countries in international organizations’ mandates: The features of an advanced economy in the research focus, Economy and State, 9, 17-24. doi: 10.32702/2306-6806.2020.9.17.
[19] IMF. World economic outlook, October 2020: A long and difficult ascent. (2020). Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2020/09/30/world-economic-outlook-october-2020.
[20] Kalachevska, L., Koblianska, I., & Holzner, J. (2022). Concept and measurement of the food system sustainability: A bibliometric research. Scientific Horizons, 25(1), 104-119. doi: 10.48077/scihor.25(1).2022.104-119.
[21] Roshylo, V. (2022). Ways to reform the banking system of Ukraine to ensure the financial stability of economic entities. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 9(1), 34-40. doi: 10.52566/ msu-econ.9(1).2022.34-40.
[22] The EU’s 2021-2027 long-term budget and NextGenerationEU. (2021). Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d3e77637-a963-11eb-9585-01aa75ed71a1/language-en.
[23] IMF. World Economic Outlook, October 2020: A long and difficult ascent. (2020). Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2020/09/30/world-economic-outlook-october-2020.
[24] Policy responses to COVID-19. (2021). Retrieved from https://www.imf.org/en/Topics/imf-and-covid19/Policy-Responses-to-COVID-19.
[25] United Nations Department of Economic and Social Affairs. (2022). The monetary policy response to COVID-19: Direct impacts and spillovers. Retrieved from https://www.un.org/development/desa/dpad/wp-content/uploads/sites/45/WESP2022_CH2.pdf.
[26] Rooij, M., & Haan, J. (2019). Would helicopter money be spent? New evidence for the Netherlands. Applied Economics, 51, 6171-6189. doi: 10.1080/00036846.2019.1613504.
[27] Eurostat. (2022). National accounts. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/web/national-accounts/data/main-tables.
[28] OECD Data. (2022). Quarterly GDP. Retrieved from https://data.oecd.org/gdp/quarterly-gdp.htm.
[29] Omodero, C.O. (2022). Energy and ICT tax effects on foreign direct investment in a low-income economy. Scientific Horizons, 25(2), 89-96. doi: 10.48077/scihor.25(2).2022.89-96.
[30] Jensen, I. (2022). Analytical review of small farms of Ukraine registered as a natural person-entrepreneur of the 4th group: Influence of specific features of accounting and auditing on the dynamics of their development and decline as of 2021. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Economics”, 9(1), 50-58. doi: 10.52566/msuecon.9(1).2022.50-58.
English